Home Первомайщина
Первомайська РДА -Первомайщина
PDF Друк e-mail

Довідка-презентація


Первомайський район утворений в січні 1965 року на базі Олексіївського району, коли інтенсивно почало розвиватися селище міського типу Первомайський в зв’язку з будівництвом Первомайського хімічного комбінату, в цей час він отримав теперішню назву Первомайський.

Адміністративним центром району є місто обласного підпорядкування Первомайський, у минулому смт.Первомайський (до 1952 року – Лихачове), яке розташоване на відстані 85 км на південь від обласного центру - м.Харків, біля залізниці Харків-Лозова.

Загальна площа району складає 1194,43 км2 (3,8% від загальної площі Харківської області). Простягається територія району з півночі на південь на 42 км, а з заходу на схід біля 40 км. В ландшафтному відношенні він розташований у лісостеповій зоні. Ліси займають 8177 га.

Об’єкти природно-заповідного фонду: частка Державного національного парку "Гомільшанські ліси" – 1991,0 га, п’ять заказників місцевого значення.

Не обділена земля району і природними копалинами. Основними корисними копалинами є горючий газ (Єфремівський газоконденсатний поклад), кам'яна сіль, як головний чинник будівництва «Хімпрома» і сировина для промисловості будівельних матеріалів.

На території Первомайського району проходять важливі магістралі: магістральний газопровід Шебелинка-Диканька-Київ, магістральний газопровід Шебелинка-Дніпропетровськ-Кривий Ріг-Одеса, магістральний газопровід "Союз"; автомобільна магістраль – Мерефа-Павлоград.

У районі знаходиться одне місто обласного підпорядкування – Первомайський.
Клімат – помірно-континентальний. Середньорічні температури: літня +23,9оС, зимова – 5,5оС. Середньорічна кількість опадів – 468 мм.

По території району протікають 5 річок. Найбільші з них – Оріль та Берека.

В адміністративному відношенні на півночі район межує з Нововодолазьким і Зміївським районами, на сході – з Балакліївським, на півдні - з Лозівським, на заході - з Кегичівським і Сахновщанським районами Харківської області.


Загальна кількість сільського населення – 16 тис. 683 чол.
Щільність населення в районі складає 14 чол. на один кв.км площі.

Народжуваність в районі: за 2015 рік народилося 124 немовляти.
Смертність: за 2015 рік померло 321 особа.

В Первомайському районі налічується 58 сільських населених пунктів (проживає 16 тис. 683 чол.)

На території району діє районна рада, 18 – сільських рад.


Найбільші поселення на території району з’явилися більше 270 років потому, коли на південній окраїні Російської держави вздовж річок Берека й Берестова, від Сіверського Дінця до Дніпра, була споруджена так звана українська лінія. Призначалася вона для відсічі хижацьких нападів кримських та ногайських татар. Три фортеці цієї лінії знаходилися на території району: Олексіївська, Єфремівська, Михайлівська, біля них іще в ті давні часи утворилися слободи (1730 1731 р.р.).

Наприкінці ХVІІІ століття, після перемоги Росії у другій російсько-турецькій війні, «українська лінія» втратила своє військове призначення. Але населення слобод продовжувало зростати, з’явилися нові поселення Олексіївської волості. Розвивалися хліборобство, ремесла.

Історія молодого міста Первомайського тісно пов’язана з будівництвом на його території залізничної станції, паровозного депо, житлових будинків. Було це наприкінці 70 років минулого століття. До Жовтневої революції невелике пристанційне селище входило до складу Олексіївської волості. Селище виникло в грудні 1924 року, коли за рішенням Верхньобишкинської сільської ради група селян-бідняків оселилася на колишніх поміщицьких землях поблизу станції Лихачове. Сюди ж переселилися селяни з Берецької, Маслівської й Олексіївської сільських рад. У 1927 році воно одержало статус робітничого селища міського типу і назву – Лихачов, в цьому році в селищі нараховувалося 13 дворів, 56 жителів. У 1928 році – уже 85 дворів. Населення збільшувалося за рахунок робітників, що прибували на цегельний завод і млин, а також на механічний завод, на базі якого незабаром були створені сільськогосподарська і ремісно-кустарна школи. Тут працювала пересувна початкова школа, де проводилися також заняття з дорослими, що навчалися грамоті.

Життя людей було складним. Велика посуха 1921 року принесла голод. Життя стабілізується лише в 1924 році. Разом з тим, нова хвиля голодомору пронеслася над краєм у 1932-1933 роках.

1929-1933 рр. – колективізація сільського господарства. У цей період особливо швидко стало розвиватися Лихачове. У вересні 1929 року з ініціативи активістів-бідняків М.П.Брусенцова, К.А.Толокнеєва, К.В.Федосеєнко й інших у селищі була організована сільськогосподарська артіль «Перше травня», що незабаром укрупнилася за рахунок колгоспів «Наш шлях» і «12-річчя Жовтня», розташованих у сусідніх селах Маслівці та Грушине.

1929 рік - організована Лихачовська машинно-тракторна станція – одна з перших МТС у Харківському окрузі. Лихачовська МТС спочатку обслуговувала 30 колгоспів Олексіївського району, потім – 38.

У 1932 році Лихачове стало центром Маслівської сільради.

За даними Всесоюзного перепису населення 1939 року, у Лихачове проживало 640 чоловік.

Віроломний напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз перервало мирне життя людей. 20 жовтня 1941 року німецько-фашистські загарбники вторглись у Лихачове, установивши режим терору і репресій. 38 юнаків і дівчат погнали на фашистську каторгу в Німеччину.

Німецька окупація продовжувалась з 20 жовтня 1941 року до 16 вересня 1943 року. Але лихачовці не скорилися і піднялися на нещадну боротьбу з загарбниками, утворивши партизанський загін. У тісному контакті з загоном працювала підпільна партійна група, створена ще до приходу гітлерівців. Підпільники і партизани спільно розробляли плани диверсій і бойових операцій у тилу ворога, вели агітаційну роботу серед населення. Своєю діяльністю партизани дезорганізовували тил фашистських загарбників, допомагали радянським військам. Лихачове неодноразово ставало місцем запеклих боїв. За час війни воно чотири рази переходило з рук у руки. Особливо важкі бої вели тут частини Червоної Армії в березні 1943 року.

Глибоких ран Первомайщині завдала Велика Вітчизняна війна. 17 лютого 1943 року були спалені села: Єфремівка, Семенівка. Знищено 865 чоловік, з них спалено живцем в церкві 240 чол.

7 тис. жителів району воювали на фронтах війни в лавах Радянської Армії, з них загинуло 4 тис. первомайців. Всього на території району загинуло 12 тис. бійців Червоної Армії, які звільняли район від німецько-фашистських загарбників.

В боях за визволення району особливо відзначилися 6-а Червонопрапорна Орловська стрілецька дивізія, 152-а і 228-а стрілецькі дивізії. У короткому, але запеклому бою селище і залізничну станцію Лихачове звільнили від фашистів воїни 767-го стрілецького полку 228-ї стрілецької дивізії під командуванням підполковника В.В.Біленка.

16 вересня 1943 року війська Південно-Західного фронту остаточно визволили всю територію району від німецько-фашистських загарбників.

Історія Первомайського району широко відображена на стендах місцевого історико-краєзнавчого музею в селі Верхній Бишкин. Особливо дорогими для його жителів є численні документи, реліквії періоду Великої Вітчизняної війни.


Жителі району, які отримали високі урядові нагороди в роки війни:

  • Іван Федорович Бугайченко, уродженець с.Михайловки, Герой Радянського Союзу.

  • Борис Георгійович Колодченко, народився в с. Миронівка, Герой Радянського Союзу.

  • Полікарп Минович Касинов, народився в с.В.Бишкин, Герой Радянського Союзу.

  • Олексій Денисович Шумський, народився с.Олексіївка у 1915 році, Герой Радянського Союзу.

  • Іван Архипович Усенко, народився в с.Миронівка у 1925 році, Герой Радянського Союзу.

  • Ілля Михайлович Максюта, народився в с. Роздолля, Герой Радянського Союзу.

  • Володимир Пилипович Волковський, народився в с.Миколаївка у 1922 році, Герой Радянського Союзу.

  • Василь Павлович Плохой, народився в с.В.Бишкин в 1919       році, Герой Радянського Союзу.

  • Стрельников Юхим Семенович, народилася в с.Берека у 1905 році, Герой Радянського Союзу.

Жителі району, які отримали почесне звання Героя соціалістичної праці:

  • Дякова Марфа Капітоновна, працювала ланковою ланки по вирощуванню пшениці (с.Роздолля);

  • Євтушенко Іван Овсійович, працював старшим механіком Добровольської МТС;

  • Калантай Іван Федорович, працював першим секретарем райкома партії;

  • Косинов Дмитро Іванович, працював бригадиром рільничої бригади колгоспу "Роздолля";

  • Лебідь Матрона Михайлівна, працювала ланковою ланки по вирощуванню пшениці;

  • Мокляк Феня Тихонівна, працювала ланковою ланки по вирощуванню пшениці;

  • Понасюк Василь Мойсейович, працював буровим майстром нафтогазорозвідувальної експедиції;

  • Чаплигіна Катерина Тихонівна, працювала ланковою ланки по вирощуванню пшениці.

  • Чернега Олександра Петрівна, працювала на різних роботах і ланковою колгоспу "Роздолля" понад 50 років.

Уродженці району, що залишили помітний слід в історії країни:

  • Василь Родіонович Петров, відомий оперний співак, Народний артист (с.Олексіївка);

  • Дмитро Миколайович Журавльов, великий майстер художнього слова, Народний артист (с.Олексіївка).

  • Володимир Іванович Лупальцов, член-кореспондент Академії медичних наук України, професор,

  • Микола Іванович Панов, доктор юридичних наук, проректор Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого,

  • Микола Михайлович Коренев, директор інституту «АХМАДЕТ», доктор медичних наук, професор.

 

Основні факти про розвиток району

(сільське господарство та промисловість) в минулому столітті й до наших днів:

1867-1869 рр. – будівництво залізниці та залізничної станції Лихачове;

23 грудня 1869 року пройшов перший пасажирський поїзд Харків – Ростов.

1924 рік - виникло селище, поблизу станції Лихачов згідно рішення Верхньобишкинської сільської ради получило назву Лихачове.

1928 р. –в селище Лихачове працює цегельний завод, млин, а також механічний завод, на базі якого незабаром були створені сільськогосподарська і ремісно-кустарна школи. Тут працювала пересувна початкова школа, де проводилися також заняття з дорослими, що навчалися грамоті.

1929 рік - з ініціативи активістів-бідняків М.П.Брусенцова, К.А.Толокнеєва, К.В.Федосеєнко й інших у селищі була організована сільськогосподарська артіль «Перше травня», що незабаром укрупнилася за рахунок колгоспів «Наш шлях» і «12-річчя Жовтня», розташованих у сусідніх селах Маслівці та Грушине.

1929 рік організована Лихачовська машинно-тракторна станція – одна з перших МТС у Харківському окрузі. Лихачовська МТС спочатку обслуговувала 30 колгоспів Олексіївського району, потім – 38.

1932 рік - Лихачове стало центром Маслівської сільради.

1928-1946р.р. - з промислових підприємств у Лихачове були паровий млин, харчокомбінат, молокозавод, цегельний завод, ремонтна майстерня, 4 дизельні електростанції. Діяли бази по прийому цукрового буряка, пункт «Заготзерно». Поблизу залізничної станції розташовувалися склади райспоживспілки й інших організацій.

1946 рік - почав функціонувати фельдшерсько-акушерський пункт.

1947 рік - побудовано постійно діючий дитячий сад.

1948 рік – побудована лікарня, де працювали два лікарі і три медичні сестри.

25 грудня 1948 року - Лихачове стало центром сільської Ради.

1950 рік - побудована середня школа, де навчалися 824 учнів, працювали 28 учителів.

24 червня 1952 року - селище Лихачове перейменоване в Первомайський.

1957-1958 рік - вступили в лад нові цехи: ковбасний, маслоробний, крупорушний, комбікормовий, безалкогольних напоїв; молочний завод почав випускати близько 10 видів продукції.

1957 рік - Первомайський віднесений до категорії селищ міського типу.

1964 рік - розгорнулося будівництво найбільшого в країні Первомайського хімічного заводу.

1965 рік - смт. Первомайський став центром новоствореного Первомайського району, де основна маса працездатного населення була зайнята в промисловості, будівництві, транспорті.

1968 рік - вступила в лад перша черга заводу залізобетонних конструкцій, ще раніш розгорнули роботу асфальтний і ремонтно-механічний заводи.

1974 рік - почав діяти газопровід Єфремівка-Київ.

1991 році селищу Первомайський присвоєний статус міста обласного підпорядкування.

Основною галуззю економіки Первомайського району є сільське господарство. Сільські виробники орієнтуються на ринкові відносини. Продовжується проведення реформування земельних та майнових відносин. Триває робота по заміні земельних сертифікатів на державні акти на право приватної власності на землю.

Аграрний сектор складається із 102-х підприємств, які займаються сільськогосподарським виробництвом, а саме: 11 приватних підприємств, 23 господарських товариств, 66 фермерських господарств та 2 інших суб’єкта господарювання.

В обробітку аграрних підприємств знаходиться 82473 га ріллі, у т.ч. в сільгосппідприємств та фермерських господарств - 61828 га та у населення - 20645 га.

Основні напрямки виробництва в сільському господарстві:

  • вирощування зернових і технічних культур;

  • вирощування великої рогатої худоби м'ясо-молочного напрямку.

Площа сільськогосподарських угідь – 103, 2 тис. га:

  • ріллі - 82, 5 тис.га.

  • сіножаті – 3, 5 тис.га.

  • пасовища – 15, 5 тис.га.

В історії сільського господарства району найвищими показниками було намолочено в 2014 році: зернових та зернобобових культур 204 тис. тонн, при середній врожайності 39, 7ц/га. Але в 2015 році сільгосппідприємствами району отримано саму високу врожайність за останні три роки по озимій пшениці, такими господарствами,  як ТОВ «Орількалатінвест» - 61, 5 ц/га, ТОВ АПК «Більшовик» - 61, 6 ц/га, СТОВ «Ржавчик» - 59, 7 ц/га.


Структура посівних площ склалася у 2014 році наступним чином:

  • зернові – 49, 1 тис.га, (у т.ч.: озимі зернові культури – 19, 1 тис.га, ярі зернові і зернобобові культури 30, 0 тис.га );

  • кукурудза на зерно - 11, 2 тис.га;

  • цукрові буряки – 0, 209 га;

  • соняшник - 25, 7 тис.га;

  • кормові культури - 1, 7 тис.га;

  • однорічні трави - 0, 159 тис.га;

  • багаторічні трави - 0, 803 тис. га;

  • картопля-овочево-баштанні культури – 2, 3 тис. га.

Тваринницька галузь сільгосппідприємств налічує - 1310 голів великої рогатої худоби, у тому числі: корови - 555, свині - 1000, вівці - 700, птиці - 533 голови.

Із найбільш відомих сільгоспвиробників у районі діє агрофірма "Україна Нова", яка спеціалізується на виробництві насіння зернових культур.

Господарства району зберегли і відтворюють машинно-тракторний парк. Мають 204 трактори, 104 зернозбиральних та 6 кормозбиральних комбайнів, причіпний та навісний інвентар.

Галузь промисловості району складається з двох підприємств приватної форми власності: ТОВ «Тріада КМБ», яке займається переробкою сільськогосподарської продукції (виробництво масла соєвого та соєвої макухи) та ЗАТ «Лихачевська мебліва фабрика» (ЗАТ «ЛМФ»), на якому виготовляються офісні, побутові та мякі меблі різноманітних конструкцій і моделей.

Значну частину в економіці району займають малі підприємства. Зараз цей сектор налічує 538 суб’єктів малого підприємництва, де 369 – фізичні – особи підприємства.

Більша частка малих підприємств (83%) зайнята в сфері сільськогосподарського виробництва.

Сума сплачених малими підприємствами податків у місцевий бюджет за 6 місяців 2014 року склала 2379, 63 тис. грн. Питома вага податків, сплачених малими підприємствами, у загальній сумі доходів бюджету складає близько 20, 5 %.

Економіку, соціальні потреби населення обслуговують транспорт і зв’язок. У районі збережена мережа автобусних перевезень по 11 маршрутам, які обслуговує ТОВ "Авто-Ові". 49 з 58 населених пунктів охоплено автобусним сполученням.

На 358 км пролягли асфальтовані шляхи, які обслуговує філія «Первомайський райавтодор». Сьогодні ця потужна організація здатна щорічно виконувати будівельно-монтажні роботи на суму до 3 млн. грн.

Залізнична станція Лихачове повністю забезпечує потреби замовників у перевезенні вантажів залізничним транспортом.

Нині в районі діє 21 сільська автоматична телефонна станція.

В районі функціонують близько 9 філій відділення Ощадбанку України.

Головним завданням Первомайської райдержадміністрації у сфері відновлення й розвитку економічного потенціалу району є суттєве підвищення якості життя людей та вирішення соціальних проблем.

Навчальні заклади Первомайського району:

  • Загальноосвітні (всього - 12);

  • Дошкільні - 15;

  • Позашкільні - 2.

Соціально-культурна сфера району:

  • Медичні установи - 26;

  • Бібліотеки - 23;

  • Будинки культури, клуби - 22;

  • Пам'ятники історії та культури - 38;

  • Історійко-краєзнавчий музеї - 1


У районі працюють такі засоби масової інформації:

  • Міськрайонна газета «Знамя труда»

  • Місцева радіостудія «Вісті Первомайщини»

  • Місцеве телебачення ПМП «Горизонт»

  • Місцеве телебачення ТРК «Надія»

На території району якісно приймаються програми телеканалів:

  • УТ-1

  • УТ-2 (1+1)

  • Інтер

  • Simon

  • ІСТV

  • СТБ

  • ТРК "Україна"

  • "Новий канал" (Фора).

В районі функціонує один стадіон, 14 типових спортзалів, 78 – спортивних майданчиків, 18 футбольних полів, 10 стрілецьких тирів на дистанцію не менше 25 м, 9 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять.

В районі працюють дві дитячо-юнацькі спортивні школи, у яких займається 741 чол., що складає 61,1 % від загальної кількості дітей та підлітків 6-18 років, а також будинок дитячо-юнацької творчості, де навчається 600 дітей. Влітку цілодобово працює дитячий профільний спортивний табір, в якому проходять оздоровлення 30 спортсменів району.

На рівні масових видів спорту у районі успішно культивуються футбол, волейбол, баскетбол. В районі існує дев’ять футбольних команд, які приймають участь у першості району з футболу, Кубку відкриття сезону з футболу, Кубку району, Кубку закриття сезону, Суперкубку, трьох Кубках пам’яті трагічно загиблих футболістів.


В районі (станом на 01.09.2015) діють 8 релігійних громад:

  • Української Православної церкви - 8

 
 
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер