Home Прес-центр Міжрегіональне управління НАДС у Харківській та Сумській областях інформує
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
PDF Друк e-mail

Міжрегіональне управління НАДС у Харківській та Сумській областях інформує



«Щодо порядку розгляду скарг»

Звертаємо увагу служб управління персоналом на те, що статтею 11 Закону України «Про державну службу» (далі – Закон) визначено, що у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
Керівник державної служби зобов’язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.
Законом України від 19 вересня 2019 року № 117 «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» внесені зміни до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», зокрема, виключено частину п’яту - восьму статті 11, які передбачали розгляд центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної служби, скарги державного службовця із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації керівником державної служби.
Одночасно інформуємо, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.



«Щодо порядку розгляду скарг»

Звертаємо увагу служб управління на те, що Законом України «Про державну службу» (далі – Закон) визначено підстави, відповідно до яких державний службовець може звернутись до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної служби, з відповідною скаргою щодо захисту порушених прав.
Відповідні норми містяться, зокрема, у статті 11, 43, 44 Закону.
Натомість, оскарження учасником конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір, рішення конкурсної комісії та державними службовцями рішення про накладення дисциплінарного стягнення передбачено іншими положеннями Закону (стаття 28 та 78 Закону відповідно).
Порядок оскарження і розгляду відповідних скарг є суттєво відмінним.
У випадку оскарження державним службовцем його порушених прав Положеннями частин шостої та сьомої, статті 11 Закону встановлено, що якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, який за фактом подання скарги ініціює та проводить службове розслідування в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою перевірки фактів, викладених у скарзі.
Порядок проведення такого службового розслідування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 393 (далі – Порядок № 393), яким визначено процедуру його проведення та подання скарги.
Суб’єктом подання скарги згідно із зазначеним Порядком може бути тільки державний службовець, а суб’єктом оскарження – тільки керівник державної служби або державний службовець вищого рівня.
Закон при цьому не виключає можливості звернення безпосередньо до суду але і не передбачає альтернативності такого оскарження («до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду»).
Поряд з тим, з урахуванням особливостей, що містяться у статтях 28, 78 Закону (суб`єкт оскарження, терміни оскарження, предмет та зміст скарги), законодавством передбачена інша процедура оскарження, що не передбачає проведення службового розслідування.
Підставою для проведення НАДС перевірки в таких випадках стану дотримання законодавства про державну службу є скарга, подана у встановленому порядку.
Така перевірка проводиться відповідно до Порядку проведення Національним агентством України з питань державної служби та його територіальними органами перевірок стану дотримання державними органами вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби, затвердженого наказом НАДС від 26 вересня 2016 року № 193, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2016 року за № 1369/29499 (далі – Порядок проведення перевірок).
При цьому існування встановленого порядку розгляду відповідних скарг як державних службовців, так і учасників конкурсу, передбачена підпунктами 24 та 27 пункту 4 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 500, а саме: НАДС розглядає в установленому порядку скарги державних службовців категорій «Б» і «В» щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до Закону України «Про державну службу»; розглядає в установленому порядку скарги учасників конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби категорій «Б» і «В» щодо рішень конкурсної комісії.
Відповідно до цього, Порядок розгляду Національним агентством України з питань державної служби або його територіальними органами скарг, затверджений наказом НАДС від 19 червня 2018 року № 149, (далі – Порядок розгляду скарг), визначає, зокрема, процедуру розгляду НАДС або його територіальними органами скарг державних службовців категорій «Б» і «В» щодо прийняття, проходження та припинення державної служби або учасника конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір, у випадках, передбачених статтями 28, 78, а також частинами третьою та четвертою статті 11 Закону (у разі неотримання в установлений строк відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби на скаргу.
Слід звернути увагу на зміст Порядку, який за своєю суттю направлений на реалізацію прав осіб, передбачених Законом України «Про державну службу», на подання скарги та лише встановлює певні процедурні питання по їх розгляду та апріорі не може порушувати права цих осіб, оскільки не містить будь яких обмежень їх реалізації. Також, Порядок не покладає будь-яких обов’язків отримувати або збирати інформацію, яка відсутня у скаржника.
Так пунктом 7 Порядку розгляду скарг передбачено, що скарга має відповідати вимогам до звернення, установленим Законом України «Про звернення громадян», а також обов’язково містити рішення або копії рішень, які приймалися за зверненнями заявника раніше, а також копії інших документів, що можуть свідчити про порушення прав заявника (за наявності).
Дія цього Порядку розгляду скарг (як зазначається у ньому) не поширюється на випадки оскарження державним службовцем його порушених прав, які передбачені положеннями частин шостої та сьомої статті 11 Закону, порядок оскарження яких визначений Порядком № 393.



«Щодо поновлення на роботі за рішенням суду»

Звертаємо увагу служб управління персоналом на те, що відповідно до частини першої статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, поновлення на роботі за рішенням суду супроводжується прийняттям наказу про поновлення на роботі працівника та відновленням всіх порушених прав працівника.
Згідно зі статтею 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядалася більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Отже, поновленням на роботі можна вважати відновлення трудових правовідносин у разі звільнення без законної підстави або з порушенням установленого порядку чи незаконного переведення на іншу роботу.
У рішенні суду має бути визначено дату, з якої незаконно звільнений з роботи або незаконно переведений на іншу роботу працівник поновлюється на роботі, або період, на який такий працівник поновлюється.



«Щодо проведення службового розслідування»

Звертаємо увагу служб управління персоналом на те, що проведення службового розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, дисциплінарною комісією, утвореною відповідно до статті 69 Закону України «Про державну службу» для розгляду дисциплінарних справ та проведення службових розслідувань в порядку, передбаченому статтею 71 вищезазначеного Закону, законодавством не передбачено.
Дія Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, не поширюється на державних службовців, крім випадку проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, чи не виконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або за приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності-особи, яка виконує його обов’язки.
Для проведення службового розслідування у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, керівником органу приймається рішення щодо проведення службового розслідування та визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування.



«Щодо проведення спеціальної перевірки»

Звертаємо увагу служб управління персоналом на те що, згідно із частиною четвертою статті 31 Закону України «Про державну службу» (далі – Закон) рішення про призначення або відмову у призначенні на посаду державної служби приймається, зокрема за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
У зв’язку з цим інформуємо, що відповідно до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Спеціальна перевірка не проводиться, зокрема, щодо претендентів, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та призначаються в порядку переведення чи просування по службі на посади в межах того ж органу або призначаються в порядку переведення на посади в інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно із приміткою до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» посадами, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, є, зокрема посади, що належать до посад державної служби категорії «А» або «Б».
Відповідно до частини другої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки.
Статтею 40 Закону передбачено, що просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади за результатами конкурсу відповідно до Закону.
Враховуючи викладене, рішення про призначення на посаду державної служби категорії «Б» осіб, які визнані переможцями конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби та які працюють на посадах державної служби категорій «Б» та «В», може бути прийнято без проведення спеціальної перевірки за умови, що призначення вказаних осіб на посади державної служби буде просуванням по службі.



«Про інформування»

З метою дотримання державними службовцями вимог Закону України «Про державну службу» інформуємо.
1) Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про державну службу», державний службовець не має права демонструвати свої політичні погляди та вчиняти інші дії або бездіяльність, що у будь-який спосіб можуть засвідчити його особливе ставлення до політичних партій і негативно вплинути на імідж державного органу та довіру до влади або становити загрозу для конституційного ладу, територіальної цілісності і національної безпеки, для здоров’я та прав і свобод інших людей.
2) Пунктом 8 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну службу встановлено, що державна служба здійснюється з дотриманням зокрема такого принципу, як - політична неупередженість, недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов’язків.
3) Частиною 1 статті 64 Закону України «Про державну службу» встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
4) Згідно із частиною 1 статті 63 Закону України «Про державну службу», керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.
5) Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про державну службу», керівник державної служби, який в установленому цим Законом порядку не вжив заходів для притягнення підпорядкованого йому державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок, а також не подав матеріали про вчинення державним службовцем адміністративного проступку, корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, злочину до органу, уповноваженого розглядати справи про такі правопорушення, несе відповідальність згідно із законом.
Одночасно повідомляємо, згідно із пунктом 8 частини 2 статті 65 та частини 4 статті 66 Закону України «Про державну службу», за невиконання вимог щодо політичної неупередженості до державного службовця може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.



«Щодо акта передачі справ»

Звертаємо увагу служб управління персоналом на те що, відповідно до статті 89 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (далі – Закон), державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно (далі – майно) особі, уповноваженій суб’єктом призначення у відповідному державному органі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
Факт передачі справ і майна засвідчується актом, що складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою, керівником служби управління персоналом відповідного державного органу та державним службовцем, який звільняється. Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється, другий примірник або його копія долучається до особової справи цього державного службовця.
Крім того, згідно із частиною першою статті 47 Закону порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем визначається правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу.
Пунктами 1-2 розділу VIІI «Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем» Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від     03.03.2016 № 50, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 457/28587, встановлено, що державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій суб’єктом призначення у відповідному державному органі особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою відповідного державного органу, керівником служби управління персоналом цього органу та державним службовцем, який звільняється.
Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього державного службовця.
Таким чином, у випадку переведення державного службовця в межах одного органу, в тому числі в межах одного структурного підрозділу, акт передачі справ і майна має складатися згідно із порядком прийняття та передачі діловодства (справ) і майна, визначеним правилами внутрішнього службового розпорядку відповідного державного органу.
 




«Щодо визначення строку випробування»

Статтею 35 Закону визначено, що в акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців.
Згідно із частиною третьою статті 5 Закону дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до статті 2411 Кодексу законів про працю України строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.
Крім того, положеннями статей 251 та 252 Цивільного кодексу України передбачено поняття та визначення строку та терміну.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Отже, строк випробування для державного службовця може бути встановлений в місяцях, тижнях, днях.



Щодо практичного застосування законодавства про державну службу

 Вважаємо за необхідне додатково звернути увагу служб управління персоналом на те, що зміна істотних умов державної служби в порядку статті 43 Закону України «Про державну службу» може мати місце у випадку, якщо такі зміни стосуються посади, яку обіймає державний службовець, і після настання цих змін та надання ним відповідної згоди він буде обіймати фактично ту ж посаду, проте із відповідними змінами (зокрема: розширення або звуження кола посадових обов’язків, переміщення посади в інший структурний підрозділ державного органу, наслідком чого, серед іншого, є зміна назви посади). При цьому стаття 43 Закону не передбачає звільнення державного службовця за ініціативою суб’єкта призначення.
При ліквідації державного органу, зміна істотних умов державної служби може наступити лише на час здійснення процедури ліквідації для державного службовця, на якого покладено додаткові обов’язки у зв’язку з ліквідацією.
При цьому ліквідація або реорганізація державного органу відбувається виключно на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу є підставою для припинення державної служби у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 87 Закону.
Згідно із частиною третьою зазначеної статті процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. У такому разі положення статті 43 Закону не застосовуються.
Частина третя статті 5 Закону встановлює, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Про зміни в організації виробництва і праці (припинення структурних підрозділів державного органу та/або скорочення посад державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису державного органу) при відсутності обставин для зміни істотних умов державної служби, передбаченої статтею 43 Закону, – державний службовець має бути попереджений про наступне вивільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. При цьому звільнення державних службовців здійснюються із дотриманням положень статті 49-2 КЗпП України, у тому числі передбачених гарантій та обов’язку власника запропонувати іншу роботу (посаду державної служби (за наявності).
Необхідно враховувати, що обсяг контрольних повноважень НАДС обмежений контролем за дотриманням державними органами вимог Закону України «Про державну службу». Контроль за дотриманням положень законодавства про працю під час вивільнення працівників (статті 40, 42, 43, 49-2 тощо) до повноважень НАДС не належить.
Таким чином, при розгляді скарг державних службовців щодо обставин їх вивільненням в порядку статті 87 Закону, предметом дослідження НАДС є дотримання державним органом саме положень цієї статті, зокрема, пункту 1 частини першої даної статті щодо обов’язку суб’єкта призначення вжити заходів щодо працевлаштування державного службовця, що вивільняється, шляхом пропозиції, за можливості, іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції – іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
Питання щодо дотримання законодавства про працю під час вивільнення працівників, зокрема, переважного права на залишення на роботі, погодження при вивільненні працівників у зв'язку із зміною організації виробництва і праці (припинення структурних підрозділів та/або скорочення посад державної служби) належить до повноважень Державної служби України з питань праці.



«Щодо чергового етапу декларування»

З 01.01.2019 розпочинається черговий етап подання суб’єктами декларування до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі-Реєстр) щорічних електронних декларацій за 2018 рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». У зв’язку з цим Національне агентство розробило відповіді на поширені питання при роботі з Реєстром, а також оновило рекомендації суб’єктам декларування до чергового етапу електронного декларування в Україні.
Тому, з огляду на викладене та з урахуванням рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції повідомляємо, що 07.11.2018 набрав чинності Закон України «Про електронні довірчі послуги», а Закон України «Про електронний цифровий підпис» втрачає чинність.
Відповідно до пункту 5 розділу VII Закону України «Про електронні  довірчі послуги», електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності цим Законом, використовується  користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно  як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до Указу Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 «Про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» доступ до окремих поштових серверів у домені .ru обмежений.
У зв’язку з цим для роботи з Реєстром (отримання повідомлень, підтвердження зміни електронного цифрового підпису тощо) слід використовувати поштові скриньки, які не підпадають під зазначені обмеження (наприклад: ukr.net, i.ua, email.ua, gmail.com тощо).
Якщо електрона поштова скринька підпадає під обмеження, то для її зміни у персональному кабінеті Реєстру необхідно створити (або використовувати іншу) особисту поштову скриньку. Для створення нової електронної скриньки (або її заміни) необхідно авторизуватися в Реєстрі за адресою: https://portal.nazk.gov.ua за допомогою власного електронного цифрового підпису, перейти у вкладку  «Мій профіль», натиснути кнопку «Змінити контактні дані», у полі «Новий E-mail»  вказати нову поштову скриньку та натиснути кнопку «Змінити E-mail».
На нову поштову скриньку надійде лист «Зміна E-mail/ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни E-mail перейдіть за посиланням у листі, повторно здійсніть вхід у Ваш персональний кабінет та перевірте вкладку «Мій профіль». У полі «E-mail» повинна бути зазначена вже змінена електронна поштова скринька.
Нова електрона поштова скринька буде використовуватися для направлення повідомлень про збереження чернеток електронних документів, про подання електронних документів до Реєстру, про зміні електронного цифрового підпису у Реєстрі тощо.
Звертаю Вашу увагу, що для зміни електронної поштової скриньки у Вашому персональному кабінеті Реєстру не потрібно отримувати новий ЕЦП.
Для отримання інформації про термін дії ЕЦП необхідно завантажити посилений сертифікат особистого ЕЦП з веб-сайту акредитованого центру сертифікації ключів (далі АЦСК), в якому було отримано ключ. Після цього натиснути на сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші та у вікні, яке відкрилось, переглянути термін дії сертифікату ЕЦП. Необхідно, щоб на дату подання електронних документів до реєстру сертифікат ЕЦП був діючий. У разі, якщо термін дії сертифіката сплинув, ви не зможете користуватись  ЕЦП, в тому числі подавати електронні документи до Реєстру. Тоді виникає необхідність звернення до АЦСК для отримання нового ЕЦП. Окреме необхідно зазначити, що Національне агентство з питань запобігання корупції не є АЦСК. З переліком АЦСК можна ознайомитись на сторінці https://portal.nazk.gov.ua у полі «АЦСК».
Після отримання нового ЕЦП  Вам необхідно зайти на сторінку входу до Реєстру https://portal.nazk.gov.ua і скористатись посиланням «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» вказати електронну поштову скриньку, з якою Ви зареєстровані в Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна ЕЦП/ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни ЕЦП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі АЦСК обрати акредитований центр сертифікації ключів, в якому Ви отримали новий ЕЦП, обрати файл нового ЕЦП, вказати пароль від нового ЕЦП та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд Вашої заявки. Заявки на зміну ЕЦП розглядаються протягом 1 доби у робочий час. Ви можете здійснити спробу входу до Реєстру з новим ЕЦП через вказаний час та не очікувати  листа з подальшими інструкціями.
Для перевірки працездатності ЕЦП Ви можете скористуватись online-сервісом накладання ЕЦП на електронні документи за посиланням: https://ca.informjust.ua/sign. Результатом успішної перевірки буде повідомлення «ПІДПИС НАКЛАДЕНО УСПІШНО, ЦІЛІСНІСТЬ ДАНИХ ПІДТВЕРДЖЕНО».
Якщо при накладенні електронного цифрового підпису виникає помилка, слід звернутись до акредитованого центру сертифікації ключів, який Вам видав ЕЦП.
Також, наголошуємо  на необхідності зберігання ключа ЕЦП, паролю від нього, а також адресу електронної поштової скриньки, з якою Ви зареєстровані у Реєстрі, та пароль від неї у захищеному місці.
Поряд з цим, доводимо до Вашого відома інформацію, що на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції https://nazk.gov.ua у розділі «Декларування» можна ознайомитись із Рекомендаціями при роботі з Реєстром, відповідями на поширені питання при роботі з Реєстром та іншими матеріалами з питань електронного декларування.




10.05.201 001

03.05.2018 2001

03.05.2018 3001 

03.04.2018 1515

 
 
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер