Home ДФС інформує
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
PDF Друк e-mail

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

На зміцнення обороноздатності країни платники Харківщини спрямували майже 680 мільйонів гривень

У Головному управлінні ДФС у Харківській області повідомили, що за 9 місяців 2018 року до Державного бюджету надійшло 679,4 млн. грн. військового збору. Таким чином очікуваний показник виконано на 104,2 %, додаткові надходження становлять 27,5 млн. грн.

Позитивним моментом є також збільшення надходжень ВЗ у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Приріст склав 101,0 млн. грн або 17,5 %.

У вересні 2018 року до бюджету надійшло 81,9 млн. грн. При цьому, очікуваний показник виконано на 107,9 %, додаткові надходження склали 6,0 млн. грн. Досягнуто також ріст збору до минулого року на 10,4 млн. грн або на 14,6 %.

Водночас, забезпечено позитивну динаміку надходжень збору впродовж року. Якщо у січні вони складали 59,8 млн. грн, то у вересні вже 81,9 млн.

 

Фахівцями Лозівської ОДПІ надано понад 14,6 тис. адміністративних послуг

Упродовж січня-вересня поточного року Центром обслуговування платників податків Лозівської ОДПІ та її відділенням платникам надано понад 14 тисяч адміністративних послуг.

З них: видано 6,3 тис. карток платника податків з внесенням до паспортів даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, надано 5,4 тис. відомостей з ДРФО про суми та джерела доходів, зареєстровано 402 нових платників єдиного податку, 1037 підприємців отримали витяги з реєстру платників єдиного податку.

Послугами з реєстрації РРО скористалося 100 суб’єктів господарювання, 509 – здійснили реєстрацію книг обліку розрахункових операцій.

Також працівники ЦОП постійно надають консультації з формування документів податкової звітності в електронному вигляді, проводять звірки з платниками зі сплати платежів до бюджету тощо.


З 7 листопада отримати сертифікати відкритих ключів за довіреністю буде неможливо

Звертаємо увагу платників, що з 07 листопада 2018 року набирає чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Таким чином, починаючи з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) буде неможливо.

 

Змінено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій

З 1 жовтня 2018 року набрав чинності наказ Мінфіну України від 20.09.2018 № 773 «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1106/32558 (далі - Наказ № 773).

Відповідно до вищевказаного наказу, з 01.10.2018 СГ можуть відмовитися від використання книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, за умови не проведення розрахункових операцій до моменту підключення резервного РРО або включення електроенергії. Рішення про це затверджується власними розпорядчими документами суб'єкта господарювання. У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО та розрахункові книжки, а ті хто вже зареєстрував - скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Змінами виключено вимоги до використання КОРО, зареєстрованої на РРО:

- підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;

- щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО.

Водночас доповнено вимогою щодо забезпечення суб’єктом господарювання збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних /-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.

Наказ № 773 набув чинності частково, зміни щодо запровадження електронного документообігу між суб’єктами господарювання, центрами сервісного обслуговування та органами ДФС, спрощення реєстрації/перереєстрації РРО (на підставі заяви в електронному вигляді) набирають чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

 

Які можливості має платник податків, користуючись «Електронним кабінетом»?

„Електронний кабінет платника податків” – це персональне автоматизоване робоче місце платника податків, доступ до роботи в якому здійснюється з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету, з використанням електронного цифрового підпису такого платника.

„Електронний кабінет платника податків” надає суб’єктам господарювання можливість працювати з органами фіскальної служби дистанційно у режимі реального часу, а саме:

- подавати декларації з використанням електронного цифрового підпису і переглядати подану або сформовану податкову звітність;

- отримувати нагадування щодо строків подання звітності та сплати податків;

- отримувати інформацію щодо особистих реєстраційних даних (податковий номер платника податків, назва платника податків, основний вид діяльності; ПІБ бухгалтера та директора тощо);

- подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби;

- вести в електронному вигляді Книги обліку доходів та витрат;

- переглядати інформацію щодо стану своїх розрахунків з бюджетом, зокрема, про заборгованість зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

Увага! Триває пілотний проект ДФС України «Електронний чек»

Триває впровадження пілотного проекту електронної системи - «Електронний чек» (або e-Receipt). Ця новація має призвести до якісно нових відносин у ланці «підприємець - споживач».

Сутність новітньої моделі полягає у впровадженні альтернативного технологічного рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі без застосування традиційних реєстраторів (РРО).

Програма «Електронний чек» має низку суттєвих переваг, зокрема:

- систему можна встановити на будь-який пристрій - персональний комп'ютер, планшет чи смартфон;

- вона доступна, безкоштовна та може бути інтегрована з іншими системами ДФС і бухгалтерськими програмами;

- має найвищий ступінь захисту й працює 24 години на добу та 7 днів на тиждень.

Крім того, застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності придбавати традиційний касовий апарат і відповідно друкувати паперові чеки.

Отже, фіскальний чек громадяни зможуть перевірити у відкритій частині Електронного кабінету - електронного сервісу ДФС, розміщеного на офіційному веб-сайті ДФС.

 

До уваги платників податків

26 жовтня у м.Київ відбудеться Національний агрофорум на тему : «Податки. Фінанси. Право».

Програма форуму:

1.Податок на прибуток підприємств.

2.Трансфертне ціноутворення: новації, звітність, документація, контроль

3.Податок на додану вартість

4.Плата за землю. Єдиний податок.

 

Оформлений трудовий договір – запорука соціальної захищеності громадян!

Лозівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу роботодавців на наступне:

Розпорядженням КМУ від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» (далі – Розпорядження) передбачено проведення Державною службою України з питань праці, ДФС України, ПФУ, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.

Розпорядженням передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування не задекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення змін до них з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин.

Нагадуємо, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.

Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:

- укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпроПУ із змінами та доповненнями). Форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08 червня 2001 року № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745;

- оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюється типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 із змінами та доповненнями);

- повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»). Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем їх обліку як платника ЄСВ одним із таких способів:

засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Роботодавцям необхідно зробити крок на зустріч суспільству – легалізувати зайнятість працівників

У разі виявлення використання праці неоформлених працівників, несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних соціальних гарантій громадян законодавством України суттєво посилено відповідальність для роботодавців.

Зокрема, ст. 265 КЗ про працю із змінами та доповненнями передбачає таку фінансову відповідальність для юридичних та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю:

- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (111 690 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі –у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (11 169 грн);

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (виплата зарплати нижче мінімальної) – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (37 230 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Також ст. 41 (пункти 1 – 4) Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає таку адміністративну відповідальність:

- порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – нмдг) (від 510 до 1 700 грн). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 100 до 300 нмдг (від 1 700 до 5 100 грн);

- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1 000 нмдг (від 8 500 до 17 000 грн). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 1 000 до 2 000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн).

Отже, роботодавцям необхідно зробити крок на зустріч суспільству – легалізувати зайнятість працівників та відмовитись від виплати заробітної плати «в конвертах».

 

В «Електронному кабінеті» запроваджені сервіси з автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ

В «Електронному кабінеті» ДФС України реалізовано автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», додатку 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів» на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).

Для автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та вище зазначених додатків необхідно у приватній частині «Електронного кабінету» при створенні документа звітності проставити відмітку «заповнити на основі даних ДФС». Після чого на підставі відомостей, внесених в ЄРПН, заповнюються дані рядків податкової декларації з ПДВ та відповідних таблиць:

- Таблиця 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу»;

- Таблиця 2 (Д1) «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу»;

- Таблиця 1 розділу І Податкові зобов’язання (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України»;

- Таблиця 1 розділу ІІ Податковий кредит (Д5) «Операції придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %»;

- Таблиця 1 (Д6) «Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))».

Додатково повідомляємо, що розділ «СЕА ПДВ» доповнено новим сервісом «Інформація про суму перевищення». За допомогою даного сервісу платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН.

 

Перехід юридичної особи зі спрощеної системи оподаткування на загальну: нарахування амортизації

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 та пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі – П(с)БО 7) із змінами та доповненнями; Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(с)БО 8) із змінами та доповненнями; Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» від 01.01.2014 із змінами та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 із змінами.

Згідно з п. 7 П(с)БО 7 та п. 10 П(с)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Згідно з п. 15 МСБО 16 та п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток визначений п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Зокрема, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та п.п.138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).

Отже, при переході платника податків зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі оподаткування, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

 

Щоб не проґавити обов’язкову реєстрацію платником ПДВ

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ при обов’язковій реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Окрім того, згідно із п. п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

 

До уваги платників ПДВ

Верховний Суд у постанові від 25.09.2018 року №К/9901/19768/18 висловив позицію, щодо правомірності дій податкового органу при проведенні камеральної перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

З метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема, відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Повернення частини суми авансу у зв’язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни: складаємо розрахунок коригування

На дату повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів у зв’язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів / постачання товарів.

У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування:

у графі 1 зазначається порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;

у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;

значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується; знак «–» у цій графі не вказується;

графи 9 – 10 «Коригування вартості» не заповнюються;

значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується.

Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування, у якому:

у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (наприклад, якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1 зазначається номер 11);

у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Запис у графі 2 першого і другого рядків не повинен відрізнятися;

значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг;

у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;

графи 9 – 10 не заповнюються;

значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).

 

Коли не подано Звіт про суми податкових пільг

При несвоєчасному поданні суб’єктом господарювання Звіту про суми податкових пільг (далі – Звіт) контролюючим органом проводиться камеральна перевірка протягом 30 календарних днів, що настають за днем фактичного подання Звіту.

Крім того, несвоєчасне подання суб’єктом господарювання звіту про суми податкових пільг може бути предметом камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків). Така перевірка може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Разом з цим, неподання платником податків в установлений законом строк Звіту є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки платника.

При цьому тривалість документальних позапланових перевірок встановлена п. 82.2 ст. 82 ПКУ.

 

Чи може фізична особа — підприємець сплачувати ЄСВ як найманий працівник або як підприємець один раз, а не подвійно?

ФОП, у то і у числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування і є одночасно найманими працівниками, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання обов’язкової звітності за себе як фізичні особи — підпри­ємці. Сплата ЄСВ у такому разі не здій­снюється подвійно, адже за ФОП, яка працює найманим працівником у юридичної особи, сплачує роботодавець (утримань ЄСВ із заробіт­ної плати немає).

 

Рядки 3.2.1, 3.3.1 та 3.4.1 таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску носять довідковий характер

Рядки 3.2.1, 3.3.1 та 3.4.1 таблиці 1 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу Мінфіну від 15.05.2018 № 511) (далі – Порядок № 435), заповнюються у випадку застосування роботодавцями ставок єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі 8,41 відс., 5,3 відс., 5,5 відс. при нарахувані суми заробітної плати, суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Зазначені у вказаних вище рядках суми є довідковими, з метою визначення недоотриманих Пенсійним фондом України сум єдиного внеску, які були б сплачені роботодавцями при застосуванні єдиного внеску у розмірі (22 відс.), до суми заробітної плати (доходу) осіб з інвалідністю, зазначеної у рядках 2.2 (8,41 відс.), 2.3 (5,3 відс.) та 2.4 (5,5 відс.) таблиці 1 додатка 4 до Порядку № 435.

Відповідно до п. 9 прим. 7 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 щороку в законі про Державний бюджет України на відповідний рік затверджуються видатки на покриття ПФУ недоотриманої суми коштів від застосування розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), передбаченого частинами тринадцятою і чотирнадцятою ст. 8 Закону № 2464.

При цьому для визначення недоотриманої ПФУ суми коштів платник ЄВ розраховує та відображає у звітності суму ЄВ в розмірах, передбачених частинами п’ятою та чотирнадцятою ст. 8 Закону № 2464, не змінюючи при цьому суми сплати ЄВ.

Розрахунок недоотриманих ПФУ сум здійснюється у порядку, встановленому ПФУ за погодженням з ДФС України.


Транзитні кошти не є доходом фізичної особи – підприємця

Транзитні кошти, які одержуються ФОП від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором транспортного експедирування послуг, не включаються до обсягу доходу.

Відповідно до п.п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом ФОП - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому, у разі надання послуг, зокрема, за договорами транспортного експедирування доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п.292.4 ст.292 ПКУ).

Статтею 929 ЦКУ визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Тобто, за посередницькі послуги експедитор отримує винагороду від клієнта, яка і є його доходом.

При цьому, кошти, які одержуються ФОП від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором послуг, вважаються транзитними і право власності на такі кошти до ФОП не переходить.

 

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Сплата ЄСВ ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування

ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується ЄСВ, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄСВ застосовується ставка у розмірі 22%.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини баз нарахування ЄСВ.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819,06 грн). Зазначені норми передбачені п. 4 ч.1 ст. 4, абз.3 ч.8 ст. 9 Закону № 2464.

 

Об’єкт іпотеки був відчужений: право на податкову знижку відсутнє

Фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ. Тобто, житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

 

Для переходу на спрощену систему дохід за попередній календарний рік визначається на момент подання заяви

У разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Згідно з п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ СГ , який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування СГ, зазначеного в абзаці першому п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розд.XIV ПКУ.

Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675.

 

Як визначити кількість найманих працівників платнику єдиного податку

При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають:

- у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами,

- у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку,

- а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Одним із критеріїв перебування на спрощеній системі оподаткування для підприємців - платників єдиного податку 2-ї групи є не перевищення кількості осіб, які одночасно перебувають з ним у трудових відносинах 10 осіб.

Тобто, з метою перевірки права перебування на спрощеній системі оподаткування, при розрахунку загальної кількості найманих осіб у підприємця, не враховуються вищезазначені працівники.

Зазначена норма передбачена п.п. 291.4.1 ст. 291 ПКУ.

 

Терміни зберігання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів

Відповідно до ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання вищезазначених документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням).

Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку передає їх до архіву.

Якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

 

Змінили місце проживання – інформуйте контролюючі органи

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну місця проживання (реєстрації) та прізвища, ім’я, по батькові протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за встановленою формою.

Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб, контролюючі органи мають можливість своєчасно інформувати громадян про податкові зобов’язання.

Зокрема, податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.

Відповідно до вимог ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику. Але, у разі, якщо пошта не може вручити платнику повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням або відмову його прийняти то повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, вказаний поштовою службою у відповідному повідомленні із зазначенням причин невречення.

Тому, щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінює свої реєстраційні дані, зокрема прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації), варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР за місцем нової реєстрації (проживання).

 

Як оподатковується спадщина від членів сім’ї

З 1 січня 2017 року об’єкти спадщини, які успадковуються не тільки членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, але й об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї другого ступеня споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп.14.1.263 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі, усиновлені. До другого ступеня споріднення відносяться, зокрема, дід, баба, дядько або тітка.

Також, Законом встановлено, що у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

Не сплачують спадкоємці в таких випадках й військовий збір.

 
 
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер